-
ТЕПЛОВІ ЯВИЩА
- 1 урок. Тепловий стан тіла. Температура. Термометри.
- 2 урок. Залежність розмірів фізичних тіл від температури.
- 3 урок. Внутрішня енергія.
- 4 урок. Способи зміни внутрішньої енергії тіла.
- 5 урок. Види теплообміну. Теплопровiднiсть.
- 6 урок. Конвекцiя.
- 7 урок. Випромiнювання.
- 8 урок. Розвязування задач.
- 9 урок. Питома теплоємність.
- 10 урок. Розвязування задач
- 11 урок. Рівняння теплового балансу.
- 12 урок. Розвязування задач
- 13 урок. Лабораторна робота № 1. Вивчення теплового балансу за умов змішування води різної температури.
- 14 урок. Лабораторна робота №2 Визначення питомої теплоємності речовини.
- 15 урок. Контрольна робота №1
- 16 урок. Агрегатний стан речовини
- 17 урок. Плавлення та кристалізація
- 18 урок. Питома теплота плавлення
- 19 урок. Розвязування задач
- 20 урок. Випаровування та конденсація
- 21 урок. Розвязування задач
- 22 урок. Кипіння. Питома теплота пароутворення
- 23 урок. Розвязування задач
- 24 урок. Теплота згоряння палива.
- 25 урок. Розвязування задач.
- 26 урок. Принцип дії теплових двигунів
- 27 урок. Деякі види теплових двигунів.
- 28 урок. Теплоенергетика.
- 29 урок. Розвязування задач.
- 30 урок. Контрольна робота №2
- 31 урок. Захист навчальних проектів з теми «Теплові явища»
- 32 урок. Захист навчальних проектів з теми «Теплові явища»
-
ЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ
- 33 урок. Електричні явища
- 34 урок. Електричний заряд
- 35 урок. Електричне поле
- 36 урок. Механізм електризації
- 37 урок. Закон Кулона
- 38 урок. Розвязування задач
- 39 урок. Електричний струм. Дії електричного струму
- 40 урок. Джерела електричного струму. Електричне коло та його елементи
- 41 урок. Розвязування задач
- 42 урок. Сила струму
- 43 урок. Електрична напруга
- 44 урок. Електричний опір.
- 45 урок. Питомий опір речовини
- 46 урок. Розвязування задач
- 47 урок. Лабораторна робота № 3
- 48 урок. Послідовне зєднання провідників
- 49 урок. Лабораторна робота № 3
- 50 урок. Паралельне зєднання провідників
- 51 урок. Лабораторна робота № 4
- 52 урок. Розвязування задач
- 53 урок. Контрольна робота №3
- 54 урок. Робота і потужність електричного струму
- 55 урок. Розвязування задач
- 56 урок. Теплова дія струму.
- 57 урок. Електричні нагрівальні пристрої.
- 58 урок. Розвязування задач
- 59 урок. Електричний струм у металах
- 60 урок. Електричний струм у рідинах
- 61 урок. Застосування електролізу
- 62 урок. Розвязування задач
- 63 урок. Електричний струм в газах
- 64 урок. Види самостійних газових розрядів
- 65 урок. Розвязування задач
- 66 урок. Контрольна робота №4
- 67 урок. Вибір теми навчального проєкту до розділу «Електричні явища»
- 68 урок. Захист навчальних проектів з теми «Електричні явища»
- 69 урок. Захист навчальних проектів з теми «Електричні явища»
- 70 урок. Підсумковий урок
16 урок. Агрегатний стан речовини
Практично будьяка речовина залежно від фізичних умов може перебувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому, газоподібному.
Існує ще один агрегатний стан речовини — плазма — частково або повністю йонізований газ, тобто газ, який складається з величезної кількості заряджених частинок (йонів і електронів) та нейтральних атомів і молекул.
Тверді тіла зберігають об’єм і форму. Такі речовини називають кристалічними.
Існує група твердих речовин (скло, віск, смола, бурштин тощо), частинки яких не утворюють кристалічні ґратки і в цілому розташовані безладно.
Такі речовини називають аморфними.
За певних умов тверді тіла плавляться, тобто переходять у рідкий стан.
Кожна кристалічна речовина плавиться за певної температури.
На відміну від кристалічних, аморфні речовини не мають певної температури плавлення — вони переходять у рідкий стан, поступово розм’якшуючись.
Рідина змінює форму, набуваючи форми тієї посудини, в якій міститься, зберігає об’єм і є практично нестисливою.
Частинки газу розташовані на відстанях, які в десятки та сотні разів перевищують розміри самих частинок. На таких відстанях частинки практично не взаємодіють одна з одною, тому вони розлітаються й газ займає весь наданий об’єм.
Префікс нано- (у перекладі з грецької «гном, карлик») використовується для запису частинних одиниць СІ й означає «одна мільярдна». Відповідно об’єкти, один із лінійних розмірів яких розташований у межах від 1 до 100 нанометрів (1–100 нм), називають нанооб’єктами. Отже, наноматеріали — це предмети, речовини, сировина, які штучно створені з використанням нанооб’єктів і призначені для виготовлення різноманітних виробів.
Вправа № 10
1. Виберіть правильне закінчення речення. Якщо перелити рідину з однієї посудини в іншу, рідина…
а) змінить і форму, і об’єм
б) збереже і форму, і об’єм
в) збереже об’єм, але змінить форму
г) збереже форму, але змінить об’єм
2. Вода випарувалась і перетворилася на пару. Чи змінилися при цьому молекули води? (ні) Як змінилися розташування молекул і характер їхнього руху?
3. Чи може газ заповнити банку наполовину?
4. Чи можна стверджувати, що в закритій посудині, яка частково заповнена водою, над поверхнею рідини води немає?
5. У чайнику кипить вода. Чи справді ми бачимо водяну пару, що виходить із носика?
7. З наведених назв фізичних величин оберіть ті, що є характеристикою речовини: а) густина; б) маса; в) об’єм; г) питома теплоємність; д) температура; е) швидкість руху.